Шахраї можуть представлятися працівниками банку, поліції, мобільного оператора або державної установи. Розповідаємо, як розпізнати небезпечний дзвінок, які дані не можна повідомляти та що робити, якщо інформація або гроші вже потрапили до зловмисників.
Телефонні шахраї дедалі частіше використовують сценарії, які змушують людину діяти швидко та під тиском. Вони можуть повідомити про нібито підозрілу операцію з карткою, спробу оформити кредит, блокування рахунку чи іншу «термінову проблему».
Мета таких дзвінків одна: отримати конфіденційні дані, доступ до банківського застосунку або пристрою чи переконати потерпілого самостійно переказати кошти.
16 вересня 2026 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 4986-IX, яким посилено кримінальну відповідальність за створення електронно-комунікаційних шахрайських організованих груп, зокрема так званих шахрайських кол-центрів, керівництво ними та участь у їхній діяльності.
У цьому матеріалі зосередимося на практичному боці проблеми: як працюють шахрайські кол-центри, за якими ознаками можна розпізнати обман і як діяти, якщо дані вже передано зловмисникам.
Масштаб проблеми: правоохоронці викривають десятки кол-центрів
Про масштаб проблеми свідчать дані правоохоронних органів.
У серпні 2026 року Національна поліція спільно із СБУ та Офісом Генерального прокурора протягом одного тижня провела 411 обшуків та припинила роботу 94 шахрайських call-центрів. У приміщеннях було обладнано 1794 робочі місця, а 26 фігурантам повідомили про підозру.
У вересні викриття продовжилися. Правоохоронці повідомляли про припинення діяльності кол-центрів у Дніпрі, Харкові, Луцьку та Миколаєві. На Вінниччині правоохоронці викрили одразу два такі офіси, де працювали загалом 37 операторів.
Серед поширених схем залишаються дзвінки нібито від банків, виманювання платіжних реквізитів, пропозиції неіснуючих державних виплат, псевдоінвестиції та спроби отримати віддалений доступ до пристроїв.
Як працює шахрайський кол-центр
Найчастіше все починається з телефонного дзвінка.
Співрозмовник може представитися працівником банку та повідомити про нібито спробу списати кошти, оформити кредит або отримати доступ до рахунку.
Після цього людину намагаються переконати:
- назвати код із SMS або банківського застосунку;
- повідомити номер картки, CVV/CVC-код чи інші платіжні реквізити;
- передати логін або пароль від інтернет-банкінгу;
- встановити програму для віддаленого доступу до телефона чи комп’ютера;
- переказати гроші на нібито «безпечний» або «резервний» рахунок.
Головний інструмент шахраїв — психологічний тиск. Людині часто говорять, що діяти потрібно негайно, інакше гроші буде втрачено, рахунок заблокують або кредит оформлять просто зараз.
Якщо співрозмовник не дозволяє завершити розмову та самостійно звернутися до банку за офіційним номером, це серйозна ознака шахрайства.
П’ять ознак шахрайського дзвінка
Перша ознака — вимога діяти негайно. Шахраї створюють відчуття терміновості, щоб людина не встигла перевірити інформацію.
Друга — прохання повідомити секретні банківські дані: PIN-код, CVV/CVC, пароль, код із SMS або push-повідомлення.
Третя — пропозиція переказати кошти на «безпечний рахунок». Банки не захищають гроші клієнтів у такий спосіб.
Четверта — прохання встановити програму віддаленого доступу або перейти за підозрілим посиланням.
П’ята — заборона завершувати дзвінок і самостійно зв’язуватися з банком, поліцією чи іншою установою через офіційний канал.
За наявності хоча б однієї з таких ознак розмову краще припинити та самостійно перевірити інформацію.
Псевдоінвестиції та «повернення» вже втрачених грошей
Телефонне шахрайство не обмежується банківськими картками.
Правоохоронці також фіксують схеми, у яких зловмисники представляються брокерами, фінансовими консультантами або менеджерами інвестиційних платформ.
Потерпілих переконують вкладати гроші у фіктивні інвестиційні або криптовалютні проєкти. Для створення довіри на сайті чи в особистому кабінеті можуть демонструвати вигаданий прибуток.
Окрема схема розрахована на тих, хто вже став жертвою шахрайства. Таким людям телефонують повторно та обіцяють «повернути» втрачені кошти. Для цього просять сплатити комісію, податок, страховий внесок або знову передати банківські реквізити.
Які дані не можна повідомляти телефоном
Працівник банку не повинен просити клієнта назвати:
- PIN-код банківської картки;
- CVV або CVC-код;
- одноразовий пароль;
- код підтвердження з SMS чи банківського застосунку;
- пароль до інтернет-банкінгу;
- код доступу до мобільного банківського застосунку.
Не слід передавати стороннім особам й інші дані, які використовуються для підтвердження особи або проведення платежів.
Закон України «Про платіжні послуги» зобов’язує користувача не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та інші відомості, за допомогою яких можна ініціювати платіжні операції. Якщо такі дані втрачено або вони стали відомі стороннім особам, про це необхідно негайно повідомити надавача платіжних послуг.
Не менш уважно варто ставитися до персональних даних. Незнайомцям не слід надсилати фотографії паспорта чи ID-картки, РНОКПП, дані електронного підпису або паролі.
Так само небезпечно надавати сторонній особі віддалений доступ до телефона чи комп’ютера.
Що змінив Закон № 4986-IX
Законом № 4986-IX Кримінальний кодекс України доповнено статтею 255-4, яка передбачає відповідальність за створення, керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організованою групою або участь у ній.
Йдеться про об’єднання трьох або більше осіб, які заздалегідь організувалися для систематичного заволодіння чужим майном або набуття права на майно шляхом обману чи зловживання довірою з використанням електронних комунікацій.
Характерними ознаками такої групи є узгоджений план та розподіл функцій між учасниками.
За створення такої групи або керівництво нею передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років із конфіскацією майна.
Свідома участь у групі або сприяння її діяльності караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років, а у передбачених законом випадках — також конфіскацією майна.
Окрему відповідальність встановлено за умисне залучення людей до такої діяльності. Санкція становить від 3 до 5 років позбавлення волі, а за повторне вчинення — від 5 до 10 років із можливістю конфіскації майна у визначених законом випадках.
Якщо відповідні дії вчиняє службова особа з використанням службового становища, передбачено від 8 до 12 років позбавлення волі, конфіскацію майна та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Що каже Верховний Суд
Сам факт використання телефона або інтернету ще не визначає остаточну кримінально-правову кваліфікацію дій.
Суд у кожній конкретній справі враховує спосіб заволодіння коштами, роль учасників, розмір шкоди та інші обставини.
Наприклад, у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року у справі № 459/2988/22 розглядалася схема, за якою потерпілу телефоном переконали, що її донька нібито потрапила в ДТП і потребує коштів на лікування.
Жінка передала шахраям 40 тис. грн, 1 тис. доларів США та 100 євро. Суд погодився з кваліфікацією дій за ч. 2 ст. 190 КК України.
Для потерпілих від незаконного списання коштів важливе значення має також постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22.
Суд звернув увагу, що саме банк повинен довести, що користувач своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті чи незаконному використанню інформації, яка дає можливість ініціювати платіжні операції.
Таким чином, використання шахраями банківських даних клієнта саме по собі ще не означає автоматичного покладення на клієнта відповідальності за незаконне списання коштів.
Що робити, якщо дані вже повідомили шахраям
Якщо шахраям уже передано PIN-код, CVV, одноразовий пароль або дані для входу в банківський застосунок, діяти потрібно одразу.
Насамперед слід зв’язатися з банком через його офіційний номер, сайт або мобільний застосунок. Передзвонювати на номер, з якого телефонував шахрай, не потрібно.
Банк необхідно повідомити про компрометацію даних та за потреби заблокувати картку, рахунок або доступ до дистанційного банкінгу.
Якщо існує ризик втрати контролю над SIM-карткою, слід звернутися до мобільного оператора.
Якщо зловмисники отримали доступ до електронної пошти, соціальних мереж або інших акаунтів, потрібно змінити паролі та завершити всі невідомі активні сесії.
Якщо гроші вже списано, необхідно одночасно повідомити банк і звернутися до поліції. Заяву можна також подати до Кіберполіції.
Відповідно до Закону України «Про платіжні послуги», користувач повинен повідомити надавача платіжних послуг про неналежну або неакцептовану платіжну операцію у встановлений законом строк. Для неналежної платіжної операції він становить 90 календарних днів із дати списання коштів.
Які докази потрібно зберегти
Після шахрайського дзвінка або переказу коштів не варто видаляти повідомлення, історію викликів чи листування.
Доцільно зберегти:
- номер телефона, з якого дзвонили;
- дату та час дзвінків;
- SMS і повідомлення в месенджерах;
- скриншоти листування;
- електронні листи;
- адреси сайтів та назви профілів;
- реквізити рахунків і карток, на які переказувалися кошти;
- банківські виписки та квитанції;
- запис телефонної розмови, якщо він є.
Якщо на телефон або комп’ютер встановлювали програму віддаленого доступу, про це окремо слід повідомити банку та правоохоронцям.
Головне правило захисту
PIN-код, CVV/CVC, одноразові коди підтвердження та паролі не потрібно повідомляти телефоном нікому.
Якщо співрозмовник заявляє про проблему з рахунком, найнадійніший алгоритм простий: завершити розмову та самостійно звернутися до банку через офіційний номер або застосунок.
Якщо шахрайство вже сталося, важливо якомога швидше заблокувати доступ до рахунків, повідомити банк, за потреби звернутися до мобільного оператора, подати заяву до правоохоронців та зберегти всі цифрові докази.
