Президент Володимир Зеленський підписав Закон № 4962-IX, який змінює правила роботи з банками, що втратили платоспроможність. Документ спрямований на посилення захисту вкладників і кредиторів, а також на вдосконалення процедур виведення проблемних банків з ринку. Для клієнтів це насамперед означає, що механізми повернення коштів мають стати ефективнішими, а робота державних органів у таких ситуаціях — більш узгодженою.
Що змінюється для вкладників
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб отримує додаткові інструменти для роботи з активами неплатоспроможних банків і повернення коштів. Закон має зробити процедуру виведення банку з ринку прозорішою та менш витратною.
На практиці це важливо не лише для вкладників, які очікують гарантованих виплат. Чим ефективніше вдається зберегти та реалізувати активи проблемного банку, тим більше шансів повернути кошти й іншим кредиторам у межах передбаченої законом черговості.
Нові можливості для НБУ
Закон посилює позиції Національного банку України як забезпеченого кредитора. Це стосується, зокрема, кредитів рефінансування, які НБУ надавав банкам.
Нові правила мають спростити повернення заборгованості за такими кредитами та зробити роботу із заставою ефективнішою. У випадку банкрутства банку це допомагає краще контролювати активи та зменшувати втрати кредиторів.
Обмін даними, кіберзахист і наближення до норм ЄС
Окремий блок змін стосується взаємодії між НБУ та Фондом гарантування вкладів. Органи отримують ширші можливості для обміну інформацією, зокрема тією, що містить банківську таємницю. Це має допомогти швидше отримувати дані про стан проблемного банку, його активи, зобов’язання та операції.
Крім того, закон:
- посилює вимоги до капіталу банків відповідно до європейських підходів;
- уточнює окремі правила у сфері кіберзахисту та грошового обігу;
- вносить зміни до регулювання інститутів спільного інвестування.
Що робити вкладнику, якщо банк визнають неплатоспроможним
Для клієнта банку ключове правило не змінюється: варто стежити за офіційною інформацією про початок процедури виведення банку з ринку та порядок виплат. Не потрібно поспішати передавати свої дані стороннім особам або користуватися неофіційними сервісами, які обіцяють прискорити повернення грошей.
Практично корисно заздалегідь:
- зберігати договори, виписки та інші документи, які підтверджують суму коштів у банку;
- перевірити актуальність контактних і персональних даних у банку;
- після оголошення неплатоспроможності уточнити офіційний порядок та строки отримання виплати;
- не повідомляти коди з SMS, PIN-коди або дані доступу до банкінгу особам, які представляються посередниками.
Що варто перевірити клієнтам банків уже зараз
Новий закон не означає, що клієнтам потрібно терміново змінювати банк або забирати депозити. Водночас це хороший привід перевірити, наскільки впорядковані власні фінансові документи та дані.
- чи правильно вказані ПІБ, номер телефону та інші актуальні дані в банківському профілі;
- чи є доступ до договорів за депозитами та рахунками;
- чи зрозумілі умови дострокового розірвання депозиту та нарахування відсотків;
- чи не зберігаються всі кошти в одному фінансовому інструменті без урахування власних ризиків.
Такі перевірки не залежать від конкретного банку та допомагають швидше діяти, якщо фінансова установа стикається з проблемами.
Коли закон запрацює
Підписання закону президентом завершує один із ключових етапів його ухвалення, однак для практичного застосування важливо враховувати дату набрання ним чинності. У наданому тексті зазначено, що Закон № 4962-IX на момент публікації ще не набрав чинності.
Тому клієнтам банків варто розрізняти дві речі: закон уже підписаний, але окремі нові правила можуть почати діяти пізніше, відповідно до прикінцевих і перехідних положень документа.
Що це означає для банківської системи
Головна мета змін — зробити реагування на проблеми банків швидшим і більш керованим. Ідеться про раннє виявлення ризиків, кращий контроль активів, ефективніший обмін інформацією між регуляторами та ширші можливості для повернення коштів.
Для звичайного клієнта найважливіший наслідок полягає в тому, що у випадку неплатоспроможності банку держава прагне скоротити втрати та зробити процедуру повернення коштів зрозумілішою. Водночас конкретні строки, суми й порядок виплат у кожній ситуації визначаються чинними нормами та рішеннями уповноважених органів.
