Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду передав на розгляд Великої Палати справу №910/6332/25, у якій потрібно визначити, хто має відповідати за пошкодження автомобіля через несправний каналізаційний люк на проїжджій частині. Йдеться про вибір належного відповідача: балансоутримувача дороги або власника інженерних мереж.
Спір виник після дорожньо-транспортної пригоди в Києві. Власник пошкодженого авто звернувся до суду з вимогою стягнути понад 1,1 млн грн майнової шкоди з комунального підприємства, яке утримує відповідну ділянку дороги.
Суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік позивача. Вони визнали, що саме балансоутримувач дороги має забезпечувати належний експлуатаційний стан дорожнього об’єкта та безпечні умови руху.
Однак під час касаційного перегляду Верховний Суд побачив проблему: у подібних спорах судова практика не є однорідною. В одних випадках відповідальність покладають на балансоутримувача дороги, в інших — на власника або користувача інженерних мереж, до яких належить люк.
Саме тому справу передали на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Обставини справи
Як встановили суди, автомобіль наїхав на люк оглядового колодязя. Його фіксатор був зламаний, через що кришка змістилася. Частина люка виступала над дорожнім покриттям і створювала небезпечну перешкоду для руху транспорту.
Судовий експерт дійшов висновку, що саме ця перешкода стала технічною причиною ДТП.
Окремо була проведена товарознавча експертиза. Вона визначила вартість відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 1 165 796,67 грн.
Також суди встановили, що ділянка дороги, де сталася аварія, перебуває у господарському віданні комунального підприємства-відповідача.
Що вирішили суди першої та апеляційної інстанцій
Господарський суд міста Києва задовольнив позов. Північний апеляційний господарський суд залишив це рішення без змін.
Суди виходили з того, що комунальне підприємство як балансоутримувач дороги має контролювати стан дорожнього об’єкта. До такого контролю належить не лише покриття дороги, а й інші елементи інфраструктури, які можуть впливати на безпеку руху.
Оскільки ДТП сталася через неналежний стан об’єкта на проїжджій частині, суди поклали обов’язок відшкодувати шкоду саме на підприємство, яке утримує дорогу.
Чому справа дійшла до Великої Палати
Під час розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд проаналізував практику Верховного Суду у подібних спорах.
Зокрема, у справі №639/2132/18 Касаційний цивільний суд погодився з висновком, що за шкоду через неналежний стан люка на дорозі може відповідати балансоутримувач дороги. Логіка такого підходу полягає в тому, що саме він повинен контролювати стан усіх елементів дорожнього об’єкта та споруд, розташованих на ньому.
На цей висновок спиралися і суди у нинішній справі.
Водночас Касаційний господарський суд звернув увагу на інші рішення Верховного Суду. У них відповідальність за шкоду, спричинену несправними люками, покладалася вже не на балансоутримувача дороги, а на балансоутримувачів каналізаційних мереж або інших інженерних споруд.
Через таку різницю у підходах КГС ВС дійшов висновку, що справу має розглянути Велика Палата. Її завдання — сформувати єдину позицію для подібних спорів.
У чому полягає правова проблема
Ключове питання справи полягає в тому, хто саме повинен відповідати за люк, якщо він розташований на проїжджій частині.
З одного боку, балансоутримувач дороги зобов’язаний забезпечувати безпечні умови дорожнього руху, контролювати стан дорожнього об’єкта та усувати перешкоди.
З іншого боку, люк є частиною інженерних мереж. Тому власник або користувач таких мереж також має обов’язок підтримувати їх у належному технічному стані та не допускати ситуацій, які можуть бути небезпечними для учасників дорожнього руху.
КГС ВС фактично поставив перед Великою Палатою питання: чи завжди за аварію через люк має відповідати балансоутримувач дороги, чи потрібно насамперед встановлювати, кому належить сам люк та пов’язаний із ним майновий комплекс.
Позиція КГС ВС
Касаційний господарський суд не визначив остаточно, хто саме має відшкодовувати шкоду у цій справі.
Натомість колегія суддів вказала, що належним відповідачем може бути суб’єкт, на балансі або в користуванні якого перебуває відповідний люк чи інженерна споруда. Тобто відповідальність потенційно може покладатися не лише на того, хто утримує дорогу, а й на власника або користувача комунікацій.
Саме цей підхід має оцінити Велика Палата Верховного Суду.
Доданий розділ 1. Що це означає для водіїв
Для водіїв ця справа важлива тим, що вона може вплинути на порядок подання позовів про відшкодування шкоди після ДТП через люки, колодязі чи інші небезпечні об’єкти на дорозі.
Якщо Велика Палата підтримає підхід про відповідальність балансоутримувача дороги, потерпілим буде простіше визначати відповідача: ним може бути організація, яка відповідає за утримання відповідної ділянки дороги.
Якщо ж Велика Палата наголосить на відповідальності власника інженерних мереж, водіям доведеться ретельніше встановлювати, кому саме належить конкретний люк, колодязь або комунікація. Це може ускладнити підготовку позову, але водночас зробить відповідальність більш адресною.
У будь-якому разі після такої ДТП важливо фіксувати стан люка, місце події, пошкодження автомобіля, викликати поліцію та збирати документи, які підтверджують розмір збитків.
Доданий розділ 2. Чому рішення Великої Палати буде важливим
Майбутній висновок Великої Палати може стати орієнтиром для багатьох подібних справ.
Проблема несправних люків на дорогах не є поодинокою. Такі об’єкти можуть належати різним службам або підприємствам: водоканалам, тепломережам, зв’язковим компаніям, іншим власникам інженерних комунікацій. Водночас вони розміщені на дорозі, за безпечний стан якої відповідає інший суб’єкт.
Через це у потерпілих часто виникає практичне питання: до кого подавати позов, щоб не втратити час і не отримати відмову через неправильне визначення відповідача.
Рішення Великої Палати має допомогти судам однаково підходити до таких спорів. Воно також може вплинути на роботу комунальних підприємств і власників інженерних мереж, адже визначить, хто і в яких випадках несе ризик відповідальності за несправний люк на проїжджій частині.
Що постановив Верховний Суд
Ухвалою від 8 червня 2026 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду передав справу №910/6332/25 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Остаточного рішення щодо стягнення збитків у цій справі КГС ВС не ухвалював. Велика Палата має визначити підхід до встановлення належного відповідача у спорах про шкоду, завдану через несправні люки та інші інженерні споруди на дорогах.
Від цього висновку залежатиме, кого потерпілі мають залучати відповідачем у подібних справах: балансоутримувача дороги, власника інженерних мереж або, можливо, обох суб’єктів залежно від конкретних обставин.
