У Верховній Раді пропонують розширити перелік осіб, які можуть претендувати на статус учасника бойових дій. Йдеться про цивільних, які таємно виконували завдання української розвідки або контррозвідки, зокрема на окупованих територіях та в районах бойових дій.
Відповідні зміни містить законопроєкт №15427, зареєстрований 17 липня 2026 року. Документ має назву «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального і правового захисту осіб, залучених до конфіденційного співробітництва з розвідувальними або контррозвідувальними органами».
Важливо: наразі це лише законодавча ініціатива. Щоб запропоновані правила почали діяти, Верховна Рада повинна ухвалити законопроєкт, а Президент — підписати відповідний закон.
Хто зможе отримати УБД за новими правилами
Автори документа пропонують надати право на статус учасника бойових дій особам, які конфіденційно співпрацювали:
- з розвідувальними органами України;
- зі Службою безпеки України як контррозвідувальним органом.
При цьому сам факт співпраці ще не означатиме автоматичного отримання статусу. Людина повинна була виконувати визначені державними органами завдання:
- на тимчасово окупованих територіях;
- у районах проведення АТО або ООС;
- у місцях здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони;
- під час відсічі й стримування збройної агресії;
- в інших районах, де велися або ведуться бойові дії.
Отже, запропоновані зміни стосуються не будь-якого цивільного інформатора, а осіб, яких офіційно залучали до конфіденційної співпраці та виконання завдань в інтересах безпеки й оборони України.
Чому виникла потреба змінювати законодавство
Чинні норми вже містять окремі соціальні гарантії для людей, які співпрацювали з українськими розвідувальними органами. Однак цивільні, залучені до таємної роботи на користь контррозвідки СБУ, не мають аналогічного рівня захисту.
Причина полягає у правовому статусі самої Служби безпеки України. У цьому випадку вона виконує функції контррозвідувального, а не розвідувального органу. Через таку відмінність люди, які фактично виконували подібні за ризиком завдання, могли мати різні права на державну підтримку.
Законопроєкт покликаний усунути цю нерівність і встановити спільний підхід до соціального та правового захисту конфідентів розвідки й контррозвідки.
Які проблеми виникають у конфідентів
Після початку окупації українських територій у 2014 році розвідувальні підрозділи та органи контррозвідки залучали цивільних до збору інформації та виконання інших таємних завдань.
Для таких людей ця діяльність часто була пов’язана з високими ризиками. Деяких із них викривали, затримували, брали в полон або незаконно позбавляли волі на окупованих територіях.
Водночас конфіденційний характер співпраці створював додаткову проблему: людина могла не мати відкритих документів, наказів або інших звичайних доказів виконання завдання. Частина інформації могла бути засекречена, втрачена або недоступна через загибель відповідальних працівників.
У результаті особа, яка працювала на користь України, фактично не могла довести право на передбачені державою гарантії.
Статус особи з інвалідністю внаслідок війни
Законопроєкт стосується не лише надання УБД.
Право на статус особи з інвалідністю внаслідок війни пропонують поширити на конфідентів контррозвідки, здоров’я яких постраждало під час виконання завдань.
Підставою можуть бути, зокрема:
- поранення;
- контузія;
- каліцтво;
- захворювання або інше ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням відповідного завдання.
Конкретний порядок встановлення статусу повинен буде визначити Кабінет Міністрів. Процедуру мають організувати так, щоб під час подання та перевірки документів не розголошувався факт таємної співпраці людини з державними органами.
Які гарантії передбачають для конфідентів СБУ
Закон «Про контррозвідувальну діяльність» пропонують доповнити окремою статтею, яка регулюватиме захист осіб, залучених до конфіденційної співпраці.
Серед передбачених гарантій:
- збереження в таємниці факту співробітництва;
- застосування спеціальних заходів безпеки;
- захист близьких родичів конфідента;
- можливість отримання статусу УБД;
- можливість оформлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни;
- медичне забезпечення у випадках, визначених законом;
- виплата одноразової грошової допомоги конфіденту або членам його сім’ї;
- відшкодування збитків коштом державного бюджету.
Окремо держава повинна буде сприяти звільненню людей, яких через виконання контррозвідувального завдання затримали, заарештували або засудили на окупованій території чи за кордоном.
Що передбачено для іноземців
Законопроєкт також охоплює іноземців та осіб без громадянства, які зробили вагомий внесок у захист України.
Для них пропонують передбачити можливість:
- спрощеного набуття громадянства України;
- отримання статусу біженця;
- надання притулку в Україні.
Застосування таких механізмів залежатиме від конкретних обставин співпраці та внеску людини у захист держави.
Допомога особам, затриманим на окупованій території
Зміни планують внести й до Закону «Про розвідку».
Наразі норми про сприяння звільненню стосуються переважно конфідентів, яких затримали або засудили за межами України. Законопроєкт пропонує прямо поширити ці гарантії на людей, позбавлених волі на тимчасово окупованих українських територіях.
Також передбачається можливість компенсації заподіяної їм шкоди коштом державного бюджету.
Повний обсяг передбаченого законом соціального і правового захисту хочуть поширити на людей, які співпрацювали з розвідувальними органами починаючи з 19 лютого 2014 року.
Як підтверджуватимуть конфіденційну співпрацю
Однією з найважливіших пропозицій є зміна підходу до доказування.
Під час адміністративної процедури відомості, які повідомляє особа про свою конфіденційну співпрацю, пропонують вважати достовірними, доки державний орган не доведе протилежне.
Цей принцип називають презумпцією достовірності відомостей.
Фактично це означає, що людину не повинні автоматично позбавляти соціального захисту лише через відсутність стандартного комплекту документів. Коли уповноважений орган заперечуватиме повідомлені обставини, саме він повинен буде обґрунтувати, чому інформація не відповідає дійсності.
Такий механізм може бути важливим у ситуаціях, коли:
- документи знищені або втрачені;
- інформація залишається засекреченою;
- неможливо встановити місцеперебування відповідального працівника;
- куратор загинув;
- отримати підтвердження з окупованої території неможливо.
Водночас остаточні правила перевірки та перелік необхідних матеріалів мають бути визначені після можливого ухвалення законопроєкту.
Соціальні гарантії для колишніх полонених
Запропоновані зміни також стосуються законодавства про захист осіб, яких позбавили особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
Дію відповідних норм хочуть прямо поширити на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які опинилися в неволі через:
- конфіденційне співробітництво з розвідкою;
- виконання завдань контррозвідки;
- участь у діяльності руху опору.
Підтверджувати такі обставини можна буде довідками уповноважених органів. Під час розгляду заяв також пропонують застосовувати презумпцію достовірності інформації, повідомленої заявником.
Чи поширюватимуться правила на попередні роки
Так. У разі ухвалення закону нові гарантії планують застосовувати не лише до майбутніх випадків.
Право на захист зможуть отримати особи, яких залучили до конфіденційного співробітництва до набрання законом чинності, але не раніше 19 лютого 2014 року.
Після ухвалення документа Кабінет Міністрів повинен буде протягом трьох місяців:
- привести підзаконні акти у відповідність із новими нормами;
- затвердити необхідні процедури;
- створити механізм підтвердження конфіденційної співпраці;
- забезпечити нерозголошення секретної інформації під час оформлення статусів.
Чи можна вже подавати документи на УБД
Сам законопроєкт №15427 поки що не створює нових прав і не є підставою для отримання статусу учасника бойових дій.
Наразі людина не може вимагати надання УБД лише з посиланням на запропоновані ним положення. Спочатку документ має пройти розгляд у Верховній Раді, бути ухваленим і підписаним, після чого уряд повинен затвердити практичний порядок реалізації нових норм.
Тому особам, яких може стосуватися законопроєкт, доцільно стежити за його проходженням і зберігати будь-які доступні матеріали, які можуть підтверджувати обставини виконання завдань.
Законопроєкт №15427 пропонує надати державний захист цивільним, які таємно допомагали українській розвідці або контррозвідці в умовах окупації та бойових дій.
Такі люди зможуть претендувати на статус учасника бойових дій навіть без проходження військової служби та без безпосередньої участі у відкритих бойових зіткненнях. Визначальним має бути виконання конфіденційних завдань в інтересах оборони й безпеки України.
Проте йдеться не про спрощений спосіб отримати УБД для будь-якої цивільної особи. Законодавча ініціатива охоплює спеціальну категорію людей, співпраця яких із розвідувальними або контррозвідувальними органами повинна бути встановлена у передбаченому законом порядку.
