Шахраї дедалі активніше використовують технології штучного інтелекту, щоб імітувати голоси родичів, військових або знайомих українців. За допомогою voice deepfake вони створюють переконливі аудіокопії людей і виманюють гроші, граючи на страху, довірі та емоційному стані потерпілих.
Ще кілька років тому телефонне шахрайство найчастіше будувалося на стандартних сценаріях: «ваш родич потрапив у ДТП», «близьку людину затримали», «потрібні гроші на лікування» або «є проблема з банківською карткою». Тепер ці схеми стали значно небезпечнішими, адже зловмисникам може вистачити кількох секунд запису голосу з соцмереж, відео, голосового повідомлення чи відкритого месенджера.
Після цього AI-сервіси здатні відтворити тембр, інтонацію та манеру мовлення конкретної людини. Саме такі голосові deepfake дедалі частіше використовуються для шахрайства, психологічного тиску та отримання доступу до коштів або банківських даних.
Для України ця проблема особливо чутлива через війну. Люди гостро реагують на повідомлення про поранення, полон, затримання чи небезпеку для близьких, особливо якщо йдеться про родичів-військових. Шахраї користуються цим і створюють ситуацію терміновості, щоб потерпілий не встиг перевірити інформацію.
Як працює схема з deepfake-голосами
Зазвичай шахраї спочатку знаходять або отримують короткий аудіозапис голосу людини. Джерелом може бути TikTok, Instagram, Telegram, YouTube, публічне відео або переслане голосове повідомлення.
Далі за допомогою інструментів штучного інтелекту створюється голосова копія. Після цього потерпілому телефонують нібито від імені сина, доньки, чоловіка, дружини, друга чи знайомого. У розмові повідомляють про критичну ситуацію: ДТП, поранення, полон, затримання або термінову потребу в грошах.
Головна мета такої атаки — змусити людину діяти швидко і не перевіряти факти. Саме тому шахраї часто тиснуть емоційно, просять не класти слухавку, не телефонувати іншим родичам і негайно переказати кошти.
Як deepfake регулюється в Україні
Окремого закону, який би прямо регулював deepfake або AI-контент, в Україні наразі немає. Проте це не означає, що такі дії залишаються поза правовим полем.
У більшості випадків використання deepfake для виманювання грошей може кваліфікуватися як шахрайство за статтею 190 Кримінального кодексу України. Якщо зловмисники незаконно збирають або використовують персональні дані, втручаються в роботу інформаційних систем чи поширюють конфіденційну інформацію, можуть застосовуватися й інші статті КК України, зокрема щодо порушення недоторканності приватного життя та кіберзлочинів.
Потерпілі також можуть захищати свої права у цивільному порядку, якщо deepfake-контент порушує честь, гідність, ділову репутацію або право на приватне життя.
Судовий погляд на цифрові докази та AI
У 2025–2026 роках українські суди почали активніше формувати підходи до оцінки електронних доказів, цифрового контенту та технологій штучного інтелекту у правовідносинах.
Показовою є ухвала Київського апеляційного суду від 20 квітня 2026 року у справі №757/11875/26-к. У ній суд описав використання учасниками шахрайського call-центру технології deepfake під час відеодзвінків потерпілим. За матеріалами провадження, учасники схеми в режимі реального часу змінювали власне обличчя на інше, щоб приховати особу та створити враження діяльності легальної юридичної компанії.
Хоча в цій справі суд не сформував окремого правового підходу до deepfake, сам факт згадки таких технологій у кримінальному провадженні свідчить: штучний інтелект уже став інструментом організованого шахрайства.
Водночас судова практика щодо електронних доказів поступово розвивається. Верховний Суд виходить із того, що відсутність кваліфікованого електронного підпису сама по собі не робить електронний доказ недопустимим. Важливе значення мають метадані, системні логи, IP-адреси, цифрові сліди, походження файлу та підтвердження його цілісності.
Такий підхід буде особливо важливим у спорах, пов’язаних із deepfake-аудіо та відео. У таких випадках ключовим питанням стане не лише зміст запису, а й те, чи є він справжнім, чи був змонтований або згенерований штучним інтелектом.
Що ускладнює розслідування deepfake-шахрайства
Deepfake-технології створюють для правоохоронців нові виклики. Складно встановити, де саме було створено аудіо або відео, хто керував AI-сервісом і чи була використана конкретна голосова модель.
Додатковою проблемою є те, що акаунти, сервери та платіжна інфраструктура часто можуть перебувати за межами України. Гроші нерідко швидко переводяться через підставні банківські рахунки або інші канали, що ускладнює їх повернення.
Фактично правоохоронна система змушена адаптувати традиційні підходи до шахрайства до нових цифрових інструментів. При цьому правова природа злочину не змінюється: якщо людину вводять в оману з метою заволодіння її коштами, йдеться про шахрайство незалежно від того, використано звичайний дзвінок чи AI-клон голосу.
Що робити після підозрілого deepfake-дзвінка
Насамперед не варто виконувати вимоги співрозмовника одразу. Якщо вам повідомляють про ДТП, поранення, полон, затримання або «термінову проблему з банком», краще завершити розмову й самостійно перевірити інформацію.
Потрібно передзвонити людині, від імені якої нібито був дзвінок, написати їй в іншому месенджері або зв’язатися з родичами чи знайомими. Якщо дзвінок начебто надходив від банку, слід самостійно набрати офіційний номер установи, вказаний на картці або на сайті банку.
Якщо гроші вже були переказані, необхідно негайно звернутися до банку та повідомити про шахрайство. Варто попросити заблокувати транзакцію або рахунок отримувача, якщо це ще можливо.
Також потрібно зберегти всі цифрові докази: номер телефону, аудіозапис, скриншоти, посилання, переписку, квитанції про переказ коштів, дані акаунтів і час дзвінків. Після цього слід звернутися до поліції або подати електронне звернення до Кіберполіції України.
Якщо фальшиве аудіо чи відео поширюється в соцмережах або месенджерах, варто звернутися до адміністрації платформи з вимогою заблокувати та видалити такий контент. У разі порушення приватності, честі чи ділової репутації можливе також звернення до суду.
Українське законодавство поки не встигає за темпами розвитку генеративного штучного інтелекту. Проте навіть без окремого закону про deepfake AI-шахрайство вже може підпадати під чинні норми кримінального та цивільного права.
Судова практика поступово адаптується до нових цифрових ризиків. Найближчими роками питання автентичності аудіо- та відеозаписів, відповідальності за синтетичний контент і правового регулювання штучного інтелекту можуть стати одними з ключових напрямів розвитку українського права.
